Вивчено умови проростання спор вищих базидіальних грибів у культурі. Наведено дані про вплив деяких мінеральних солей, вітамінів та джерел вуглецю на проростання базидіоспор. З'ясовано оптимальні умови для одержання моноспорових культур з окремих пророслих базидіоспор.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.56*447.23(4Укр)

Рубрики:

Basidiomycetes Базидіоміцети

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено етапи життєвого циклу, механізми контролю сумісності у бі- або тетраполярних видів грибів. Акцентовано увагу на гомоталізмі базидіальних грибів та його формах. Наведено методики одержання моноспорових культур грибів, їх схрещування та визначення систем сумісності, необхідних селекційних робіт.

Ключ. слова: Grifolafrondosa, національний природний парк Святі Гори, рідкісний вид
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*884(4УКР)

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.552.34 Mor*60(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.21 Cor

Рубрики:

Aphyllophorales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Особливості ландшафтів НПП "Святі Гори" пов'язані з наявністю різноманітних за мікрокліматичними умовами ділянок, що обумовлює загальну різноманітність рослинності. Ці ж особливості обумовлюють різноманітність мікофлори парку. Всього виділено 22 види аманітальних макроміцетів із чотирьох родин.

Огляд літератури присвячений аналізу даних, які стосуються впливу різних грибів на пухлинний ріст. Найбільш відомими грибами, які здійснюють протипухлинну дію, є агарик бразильський, кордіцепс китайський, трутовик лакований, грифола кучерява, шиітаке, веселка звичайна і трутовик скошений. До протипухлинних ефектів цих грибів належать активація імунної системи, запуск апоптозу пухлинних клітин, порушення ангіогенезу пухлини, антиметастатична дія та інше.

Обзор литературы посвящен анализу данных, касающихся влияния различных грибов на опухолевый рост. Наиболее известными грибами, осуществляющими противоопухолевое действие, являются агарик бразильский, кордицепс китайский, трутовик лакированный, грифола кудрявая, шиитаке, веселка обыкновенная и трутовик скошенный. К противоопухолевым эффектам этих грибов относятся активация иммунной системы, запуск апоптоза опухолевых клеток, нарушение ангиогенеза опухоли, антиметастатическое действие и т.д.

Досліджено вплив культуральної рідини і екстракту міцелію гриба Leucoagaricus macrorhizus на кисеньзалежний метаболізм перитонеальних макрофагів мишей. Показано, що культуральна рідина впливала на показники кисеньзалежного метаболізму досліджених фагоцитувальних клітин. Найбільший ефект проявили концентрації 100 і 200 мкг/мл, підвищуючи кисеньзалежний метаболізм на 168 і 143 % відповідно. Екстракт міцелію в концентрації 50 мкг/мл знизив киснезалежний метаболізм на 11 % у порівнянні з контролем, додавання інших концентрацій не викликало вірогідних змін.

Наведено огляд сучасних наукових публікацій щодо мікобіоти природних та антропогенних (міських рукотворних) підземних об'єктів, вплив мікроскопічних грибів на троглобіонти цих об'єктів і стан конструкцій та здоров'я людей. Показано, що питання мікобіоти ряду типів рукотворних підземних споруд залишається маловивченим. Найбільшу увагу дослідників привертають проблеми видового складу та поширення мікобіоти в об'єктах міського метрополітену та підвалах будинків. Показано, шо кількісні та якісні показники поширення грибів у споруді, у першу чергу, залежать від глибини її залягання, режиму вентиляції та контакту з поверхнею землі. Результати досліджень свідчать про можливість активного розвитку у міських колекторах мікроскопічних грибів, серед яких можуть бути представники як відомих біодеструкторів конструкційних матеріалів, так і патогенних і умовно-патогенних видів.

У сучасних умовах ступінь залучення будь-якої країни до міжнародних економічних відносин визначається значною мірою станом її зовнішньоторговельної діяльності. Для України Європейський Союз є ключовим торговельним партнером. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС надало українським виробникам можливість збільшення своєї присутності на європейських ринках, але водночас супроводжувалося низкою проблем і ризиків. Головними з них є тарифні квоти та високі технічні бар'єри входу на ринок ЄС. У даному дослідженні поставлено за мету проаналізувати стан і тенденції розвитку зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію та зумовлених нею переваг і ризиків для вітчизняних виробників та на цій основі визначити пріоритети поглиблення цих відносин з урахуванням національних інтересів як передумови підвищення конкурентоспроможної економіки України. Встановлено, що Україна має потенціал для активізації експортних можливостей в цілому та з Європейським Союзом,зокрема. Внесення змін до Угоди про асоціацію, підписання Угоди про АСАА є необхідними інституційними підвалинами, драйверами, які дозволять Україні активізувати, поглибити та диверсифікувати торговельну діяльність з країнами ЄС. Виявлено, що у структурі товарного експорту України до ЄС переважає сировинна продукція, однак, порівняно з 2013 р., її частка суттєво зменшилася - на 14,3 %. Структура товарного імпорту України з ЄС є більш диверсифікованою, його основу складає машинобудівна та фармацевтична продукція, а також мінеральні продукти, полімерні матеріали і пластмаси. Частка цієї продукції у загальному обсязі товарного імпорту України упродовж 2013 - 2020 рр. залишається високою і коливається у межах 54 - 56 %. Такі тенденції свідчать про імпортозалежність економіки України і вимагають невідкладного вирішення. За результатами аналізу визначено, що перспективними з точки зору подальшого нарощення експортних можливостей України до ЄС є галузі машинобудування. Для їх підтримки та розвитку запропоновано здійснювати системні та планомірні заходи з урахуванням зобов'язань, які взяла на себе Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. В якості інструментів підтримки експортного потенціалу вітчизняного машинобудування, зокрема, та кономічного потенціалу національної економіки в цілому розглянуто спеціальні економічні зони, наукові парки, технологічні парки та кластери. Ефективність цих структур підтверджена численними дослідженнями та успішним міжнародним досвідом.